Травень 2024 року
Партнери проекту RE-DIRECTION успішно завершили перше завдання другого етапу (Work Package 2 – WP2) проекту, спрямоване на виявлення прогалин у навичках в системах вищої освіти України та Грузії. Ця співпраця включала детальне дослідження, проведене п'ятьма українськими та п'ятьма грузинськими університетами. Основною метою було виявлення недоліків у трьох критичних сферах: цифровізація, інклюзивність та сталий розвиток. Результати цього дослідження надають порівняльний аналіз освітніх ландшафтів обох країн і прокладають шлях для цілеспрямованих покращень.
Загальний аналіз і порівняння висновків
Дослідження, проведене в рамках WP2, виявляє узгоджені зусилля як України, так і Грузії щодо приведення їхніх систем вищої освіти у відповідність до сучасних глобальних стандартів. Незважаючи на численні виклики, включаючи пандемію COVID-19 та соціально-політичні потрясіння, обидві країни продемонстрували стійкість та адаптивність. Спільне дослідження висвітлило як досягнення, так і області, які потребують покращення в їхніх освітніх рамках.
Основними сферами дослідження були цифровізація, інклюзивність та стійкість. Ці сфери є критично важливими для модернізації освіти, забезпечення її доступності для всіх та підготовки студентів до майбутніх викликів. Результати дослідження надають комплексний огляд того, як ці сфери розглядаються в українських та грузинських вищих навчальних закладах, висвітлюючи як сильні сторони, так і прогалини в їхньому нинішньому підході.
Цифровізація
Україна:
Українська освітня система зробила значні кроки в цифровій трансформації, керуючись низкою наказів Міністерства освіти і науки. Регулювання підтримують цифрову та дистанційну освіту, використовуючи платформи, такі як Google Classroom, Microsoft Teams, Cisco Webex і Zoom. Ці інструменти спрямовані на підвищення доступності знань, управління часом та розвитку критичного мислення серед студентів.
Однак залишаються кілька викликів. Технологічні розриви серед персоналу, нестабільні з’єднання на деяких платформах і брак сучасного обладнання заважають повній реалізації. Крім того, існує значний «технологічний розрив» між викладачами та студентами, деяким викладачам не вистачає мотивації та компетентності для прийняття сучасних методів навчання.
Грузія:
Підхід Грузії до цифровізації характеризується сильною підтримкою з боку національних стратегій, що узгоджуються з європейськими стандартами. Уряд ініціював реформи для покращення можливостей електронного навчання та визнання дистанційно отриманих кваліфікацій. Основна увага приділяється оснащенню студентів і персоналу цифровими навичками для покращення догляду за пацієнтами, клінічних результатів і надання медичної допомоги.
Незважаючи на ці зусилля, залишаються прогалини, особливо в рівному доступі до цифрових ресурсів для незахищених груп і віддалених районів. Нестача достатніх цифрових можливостей для забезпечення мобільності учнів і персоналу, а також недостатні знання та можливості для роботи з цифровими середовищами залишаються значними викликами.
Сталий розвиток, Стійкість
Україна:
Стійкість у медичній освіті України керується національними указами, спрямованими на підвищення якості та доступності навчання. Вищі медичні заклади зосереджені на оснащенні студентів навичками, необхідними для сталого розвитку, включаючи стійкість, вирішення проблем і етичну обізнаність. Однак існують значні прогалини, такі як відсутність критичного мислення та міждисциплінарних взаємодій у навчальних програмах.
Ці недоліки перешкоджають здатності медичних працівників ефективно працювати в різноманітних умовах охорони здоров’я. Відсутність навчання лідерським навичкам у освітніх програмах ще більше погіршує проблему, змушуючи випускників шукати додаткові кваліфікації для керівних посад.
Грузія:
Стійкість інтегрована в національну освітню стратегію Грузії та підтримується проектами, що фінансуються ЄС. Ці ініціативи спрямовані на сприяння інноваціям і комерціалізації наукових проектів, узгоджуючи освітні та підприємницькі заходи. Програми з управління бізнесом у Грузії, однак, потребують більш явної орієнтації на стійкість, з чіткою інтеграцією зелених компетенцій і навичок.
Прогалина в акценті на сталий розвиток у навчальних програмах означає, що студенти можуть бути не повністю підготовлені до вирішення екологічних та суспільних викликів у своїй професійній кар’єрі. Необхідні більш комплексні навчальні плани, які включають сталий розвиток як основний компонент для кращої підготовки майбутніх фахівців.
Інклюзивність
Україна:
Інклюзивність в українській медичній освіті підтримується різними національними положеннями, що надають можливості для студентів з обмеженими можливостями та тих, на яких впливають соціальні фактори. Однак реалізація стикається з такими викликами, як мовні бар’єри для іноземних студентів та недостатнє представлення різноманітних популяцій пацієнтів у медичному навчанні.
Потреба в більш комплексних заходах інклюзивності на рівні вищої освіти є очевидною, включаючи кращу інфраструктуру та підтримку студентів з обмеженими можливостями. Надання інклюзивної освіти має виходити за межі законодавчої підтримки до практичної реалізації в аудиторіях і клінічних умовах.
Грузія:
Грузія досягла значного прогресу в інклюзивній освіті, збільшивши фінансування та підтримку студентів з особливими освітніми потребами. Національна стратегія спрямована на забезпечення рівного доступу до інклюзивної та якісної освіти для всіх. Однак основна увага приділялася середній освіті, і вищі навчальні заклади потребують посилення своїх заходів інклюзивності.
Виклики включають адаптацію фізичних середовищ, методології навчання та забезпечення адекватної підтримки студентів з обмеженими можливостями. Зусилля щодо інклюзивності мають поширюватися на вищу освіту, щоб забезпечити рівні можливості для всіх студентів, незалежно від їхніх фізичних чи соціально-економічних умов.
Результати WP2 проекту RE-DIRECTION висвітлюють як досягнення, так і виклики в освітніх системах України та Грузії. Усунення виявлених прогалин у навичках у сферах цифровізації, сталого розвитку та інклюзивності є ключовим для приведення вищої освіти у відповідність до глобальних стандартів і підготовки студентів до майбутніх викликів. Ці висновки направлятимуть майбутні ініціативи з подолання прогалин і підвищення якості вищої освіти, забезпечуючи її інклюзивність, стійкість і цифрову компетентність.
Партнери проекту RE-DIRECTION успішно завершили перше завдання другого етапу (Work Package 2 – WP2) проекту, спрямоване на виявлення прогалин у навичках в системах вищої освіти України та Грузії. Ця співпраця включала детальне дослідження, проведене п'ятьма українськими та п'ятьма грузинськими університетами. Основною метою було виявлення недоліків у трьох критичних сферах: цифровізація, інклюзивність та сталий розвиток. Результати цього дослідження надають порівняльний аналіз освітніх ландшафтів обох країн і прокладають шлях для цілеспрямованих покращень.
Загальний аналіз і порівняння висновків
Дослідження, проведене в рамках WP2, виявляє узгоджені зусилля як України, так і Грузії щодо приведення їхніх систем вищої освіти у відповідність до сучасних глобальних стандартів. Незважаючи на численні виклики, включаючи пандемію COVID-19 та соціально-політичні потрясіння, обидві країни продемонстрували стійкість та адаптивність. Спільне дослідження висвітлило як досягнення, так і області, які потребують покращення в їхніх освітніх рамках.
Основними сферами дослідження були цифровізація, інклюзивність та стійкість. Ці сфери є критично важливими для модернізації освіти, забезпечення її доступності для всіх та підготовки студентів до майбутніх викликів. Результати дослідження надають комплексний огляд того, як ці сфери розглядаються в українських та грузинських вищих навчальних закладах, висвітлюючи як сильні сторони, так і прогалини в їхньому нинішньому підході.
Цифровізація
Україна:
Українська освітня система зробила значні кроки в цифровій трансформації, керуючись низкою наказів Міністерства освіти і науки. Регулювання підтримують цифрову та дистанційну освіту, використовуючи платформи, такі як Google Classroom, Microsoft Teams, Cisco Webex і Zoom. Ці інструменти спрямовані на підвищення доступності знань, управління часом та розвитку критичного мислення серед студентів.
Однак залишаються кілька викликів. Технологічні розриви серед персоналу, нестабільні з’єднання на деяких платформах і брак сучасного обладнання заважають повній реалізації. Крім того, існує значний «технологічний розрив» між викладачами та студентами, деяким викладачам не вистачає мотивації та компетентності для прийняття сучасних методів навчання.
Грузія:
Підхід Грузії до цифровізації характеризується сильною підтримкою з боку національних стратегій, що узгоджуються з європейськими стандартами. Уряд ініціював реформи для покращення можливостей електронного навчання та визнання дистанційно отриманих кваліфікацій. Основна увага приділяється оснащенню студентів і персоналу цифровими навичками для покращення догляду за пацієнтами, клінічних результатів і надання медичної допомоги.
Незважаючи на ці зусилля, залишаються прогалини, особливо в рівному доступі до цифрових ресурсів для незахищених груп і віддалених районів. Нестача достатніх цифрових можливостей для забезпечення мобільності учнів і персоналу, а також недостатні знання та можливості для роботи з цифровими середовищами залишаються значними викликами.
Сталий розвиток, Стійкість
Україна:
Стійкість у медичній освіті України керується національними указами, спрямованими на підвищення якості та доступності навчання. Вищі медичні заклади зосереджені на оснащенні студентів навичками, необхідними для сталого розвитку, включаючи стійкість, вирішення проблем і етичну обізнаність. Однак існують значні прогалини, такі як відсутність критичного мислення та міждисциплінарних взаємодій у навчальних програмах.
Ці недоліки перешкоджають здатності медичних працівників ефективно працювати в різноманітних умовах охорони здоров’я. Відсутність навчання лідерським навичкам у освітніх програмах ще більше погіршує проблему, змушуючи випускників шукати додаткові кваліфікації для керівних посад.
Грузія:
Стійкість інтегрована в національну освітню стратегію Грузії та підтримується проектами, що фінансуються ЄС. Ці ініціативи спрямовані на сприяння інноваціям і комерціалізації наукових проектів, узгоджуючи освітні та підприємницькі заходи. Програми з управління бізнесом у Грузії, однак, потребують більш явної орієнтації на стійкість, з чіткою інтеграцією зелених компетенцій і навичок.
Прогалина в акценті на сталий розвиток у навчальних програмах означає, що студенти можуть бути не повністю підготовлені до вирішення екологічних та суспільних викликів у своїй професійній кар’єрі. Необхідні більш комплексні навчальні плани, які включають сталий розвиток як основний компонент для кращої підготовки майбутніх фахівців.
Інклюзивність
Україна:
Інклюзивність в українській медичній освіті підтримується різними національними положеннями, що надають можливості для студентів з обмеженими можливостями та тих, на яких впливають соціальні фактори. Однак реалізація стикається з такими викликами, як мовні бар’єри для іноземних студентів та недостатнє представлення різноманітних популяцій пацієнтів у медичному навчанні.
Потреба в більш комплексних заходах інклюзивності на рівні вищої освіти є очевидною, включаючи кращу інфраструктуру та підтримку студентів з обмеженими можливостями. Надання інклюзивної освіти має виходити за межі законодавчої підтримки до практичної реалізації в аудиторіях і клінічних умовах.
Грузія:
Грузія досягла значного прогресу в інклюзивній освіті, збільшивши фінансування та підтримку студентів з особливими освітніми потребами. Національна стратегія спрямована на забезпечення рівного доступу до інклюзивної та якісної освіти для всіх. Однак основна увага приділялася середній освіті, і вищі навчальні заклади потребують посилення своїх заходів інклюзивності.
Виклики включають адаптацію фізичних середовищ, методології навчання та забезпечення адекватної підтримки студентів з обмеженими можливостями. Зусилля щодо інклюзивності мають поширюватися на вищу освіту, щоб забезпечити рівні можливості для всіх студентів, незалежно від їхніх фізичних чи соціально-економічних умов.
Результати WP2 проекту RE-DIRECTION висвітлюють як досягнення, так і виклики в освітніх системах України та Грузії. Усунення виявлених прогалин у навичках у сферах цифровізації, сталого розвитку та інклюзивності є ключовим для приведення вищої освіти у відповідність до глобальних стандартів і підготовки студентів до майбутніх викликів. Ці висновки направлятимуть майбутні ініціативи з подолання прогалин і підвищення якості вищої освіти, забезпечуючи її інклюзивність, стійкість і цифрову компетентність.