3-4 квітня 2025 року на факультеті історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету була проведена IV Міжнародна наукова конференція студентів та молодих дослідників на тему «Міжкультурна комунікація та культурні компетенції в професійній сфері: виклики та можливості в епоху цифрових технологій», присвячена темі міжкультурної комунікації та розвитку культурних компетенцій у контексті сучасного цифрового світу.
Організатором міжнародної наукової конференції вчетверте виступила кафедра полікультурної освіти та перекладу факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «УжНУ». Під безпосереднім керівництвом завідувачки кафедри доц.Світлани МИШКО об’єднали зусилля представники наукової спільноти трьох вищих навчальних закладів: Ужгородського національного університету (м.Ужгород), Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (м.Берегове) та Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка (м. Львів). Належний рівень знань англійської мови дозволив зробити конференцію двомовною. Більшість доповідей та їх тези були представлені англійською мовою, що дасть змогу міжнародній науковій спільноті ознайомитись із досягненнями молодих науковців вищих навчальних закладів України та інших країн-учасників конференції.
Подія стала платформою для обговорення актуальних викликів та можливостей, які постають перед фахівцями різних сфер у процесі професійної комунікації у мультикультурному середовищі, адже ці питання стають дедалі актуальнішими, оскільки глобалізація і цифровізація перетворюють міжкультурну взаємодію на важливий елемент професійного розвитку та міжнародного співробітництва.
Обговорення доповідей на факультеті історії та міжнародних відносин ДВНЗ «УжНУ» відбувалось у рамках проекту «Переосмислення вищої освіти в цифровому контексті та актуалізація загальної інклюзивної та зеленої структури на основі найкращих практик та політичних рекомендацій ЄС».
Молоді дослідники представили результати своєї наукової роботи у 6 секціях, кожна з яких висвітлювала один з підходів до розгляду різних аспектів міжкультурної комунікації:
Модератором пленарного засідання був Віталій АНДРЕЙКО, декан факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «УжНУ», кандидат історичних наук, доцент, який привітав учасників з цією важливою подією у їхньому житті та надав слово для привітання почесним гостям:
Івану МИРОНЮКУ, проректору з наукової роботи ДВНЗ «УжНУ», доктору
медичних наук, професору,
доктору Мустафі ЛАТІФ ЕМЕКУ, президенту IKSAD, Туреччина
та Оксані ПИСЬМЕННІЙ, завідувачці кафедри теорії музики ЛНМА ім. М.В.Лисенка, кандидату мистецтвознавства, професору.
На пленарному засіданні були представлені доповіді молодих дослідників:
Тетяни Плехової « INFLUENCERS AS MEDIATORS BETWEEN CULTURES»(ДВНЗ «УжНУ»),
Тетяни ДЯКУН «ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА ТИМОФІЯ
БЕЗУГЛОГО: ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОЛЬКЛОРУ В АВТОРСЬКІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ» (ЛНМА ім. М. Лисенка) та
Юрія ПЕТРОВА «THE PERILS OF MONOLINGUAL LLM USAGE IN BORDER REGIONS:
THE CASE OF ZAKARPATTIA»( Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ)
Робочими мовами конференції були українська та англійська, що дозволило забезпечити доступність для широкої аудиторії, включаючи учасників з різних країн. Учасники могли доповідати українською чи англійською мовами в залежності від їхнього вибору. Ми вважаємо, що зараз практика вільного володіння англійською мовою, як ніколи актуальна, тому з ініціативи кафедрою полікультурної освіти та перекладу вирішили провести цей захід саме в такому форматі. Подібні ініціативи є надзвичайно важливими для формування у студентів не лише теоретичних знань, а й практичних навичок, необхідних для роботи у глобалізованому світі.
Слід зазначити, що робота секцій проходила як офлайн, так і онлайн. Такий формат дозволив залучити учасників із різних куточків світу, створивши унікальну платформу для обміну ідеями та досвідом.
Доповідачі приділяли особливу увагу впливу цифрових технологій на міжкультурну взаємодію, зокрема використанню онлайн-платформ для міжнародної співпраці, викликам, з якими доводиться зустрічатись в цифровому маркетингу та ролі штучного інтелекту у перекладі та передачі змісту в багатомовному середовищі.
Під модеруванням Тетяни Плехової учасники обговорили формування національної ідентичності в контексті мовної політики, культурної спадщини, медіа та освітніх процесів. Приклади зі Східної Європи, зокрема України, стали основою для дискусії про інтеграцію в європейський культурний простір туризму, сталого розвитку та індивідуального підприємництва.
Секція, модератором якої була Даніела Решетар, зосередилася на змінах у публічній дипломатії та міждержавному діалозі під впливом цифрових платформ. Доповідачі проаналізували роль соціальних мереж у формуванні політичного іміджу, використання евфемізмів у риториці лідерів, цифрову дипломатію як форму міжкультурного лідерства та засоби просування культурної ідентичності за кордоном. Значну увагу було приділено ролі ЄС, штучного інтелекту, а також виявленню дезінформації в сучасному інформаційному просторі.
Секція, модерована Юрієм Яновичем, об’єднала молодих дослідників із різних країн, які представили сучасні підходи до брендингу, цифрового маркетингу, сталого туризму та управління бізнесом у глобалізованому світі. Обговорювалися питання впливу ШІ на комунікаційні стратегії, роль особистих цінностей у побудові бренду, а також екотуризм як інструмент міжнародного іміджу.
Міжнародна конференція дозволила студентам не тільки поділитися своїми науковими досягненнями, але й обговорити актуальні питання, пов’язані з міжкультурною комунікацією в епоху цифрових технологій. Дослідники активно долучалися до дискусій, демонструючи готовність до критичного осмислення сучасних викликів і підтверджуючи важливість інтеграції міждисциплінарного підходу у вищу освіту, зокрема в галузях, пов’язаних із комунікацією, менеджментом і культурологією. Загалом, ця подія стала потужною платформою для міжкультурного та наукового діалогу, відкривши нові можливості для співпраці між закладами вищої освіти, науковцями та молодими дослідниками. Конференція продемонструвала високий рівень зацікавленості молоді у тематиці міжкультурної комунікації, зокрема володінні іноземними мовами, та стала ще одним кроком на шляху до створення відкритого, толерантного, культурно обізнаного та професійно підготовленого суспільства. Доповіді учасників були змістовними та різноплановими — від аналізу реальних кейсів інформаційної пропаганди до розгляду вокальної спадщини як міжкультурної комунікації. Багато виступів торкалися сучасних світових проблем, що можна вважати внеском у розвиток критичного та аналітичного мислення молоді.
Її цінність полягає не лише в презентації досліджень, а й у створенні середовища, що стимулює розвиток, інновації та міжнародне партнерство.
Фінансується Європейським Союзом. Проте висловлені погляди та думки належать лише авторам (авторам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з освіти та культури (EACEA). Ані Європейський Союз, ані Європейське виконавче агентство з освіти та культури не можуть нести за них відповідальності.
#redirection #ErasmusPlus #inclusivity #sustainability #digitalization
Сторінка проєкту в інтернеті: https://re-direction.org/
Сторінка проєкту у Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=61563411968827
Сторінка проєкту у LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/re-direction-project/
#redirection #ErasmusPlus #inclusivity #sustainability #digitalization
Організатором міжнародної наукової конференції вчетверте виступила кафедра полікультурної освіти та перекладу факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «УжНУ». Під безпосереднім керівництвом завідувачки кафедри доц.Світлани МИШКО об’єднали зусилля представники наукової спільноти трьох вищих навчальних закладів: Ужгородського національного університету (м.Ужгород), Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (м.Берегове) та Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка (м. Львів). Належний рівень знань англійської мови дозволив зробити конференцію двомовною. Більшість доповідей та їх тези були представлені англійською мовою, що дасть змогу міжнародній науковій спільноті ознайомитись із досягненнями молодих науковців вищих навчальних закладів України та інших країн-учасників конференції.
Подія стала платформою для обговорення актуальних викликів та можливостей, які постають перед фахівцями різних сфер у процесі професійної комунікації у мультикультурному середовищі, адже ці питання стають дедалі актуальнішими, оскільки глобалізація і цифровізація перетворюють міжкультурну взаємодію на важливий елемент професійного розвитку та міжнародного співробітництва.
Обговорення доповідей на факультеті історії та міжнародних відносин ДВНЗ «УжНУ» відбувалось у рамках проекту «Переосмислення вищої освіти в цифровому контексті та актуалізація загальної інклюзивної та зеленої структури на основі найкращих практик та політичних рекомендацій ЄС».
Молоді дослідники представили результати своєї наукової роботи у 6 секціях, кожна з яких висвітлювала один з підходів до розгляду різних аспектів міжкультурної комунікації:
- Полікультурність та ідентичність: роль освіти у формуванні толерантного суспільства
- Роль іноземних мов у формуванні культурних компетенцій та міжкультурної обізнаності в епоху штучного інтелекту
- Переклад та художня література як засоби культурного посередництва: виклики та перспективи
- Дипломатія та міжкультурна комунікація в епоху цифрових технологій
- Мистецтво як інструмент міжкультурної комунікації: від традицій до сучасності
- Маркетинг та менеджмент в умовах цифрової трансформації: виклики міжкультурної комунікації
Модератором пленарного засідання був Віталій АНДРЕЙКО, декан факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «УжНУ», кандидат історичних наук, доцент, який привітав учасників з цією важливою подією у їхньому житті та надав слово для привітання почесним гостям:
Івану МИРОНЮКУ, проректору з наукової роботи ДВНЗ «УжНУ», доктору
медичних наук, професору,
доктору Мустафі ЛАТІФ ЕМЕКУ, президенту IKSAD, Туреччина
та Оксані ПИСЬМЕННІЙ, завідувачці кафедри теорії музики ЛНМА ім. М.В.Лисенка, кандидату мистецтвознавства, професору.
На пленарному засіданні були представлені доповіді молодих дослідників:
Тетяни Плехової « INFLUENCERS AS MEDIATORS BETWEEN CULTURES»(ДВНЗ «УжНУ»),
Тетяни ДЯКУН «ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА ТИМОФІЯ
БЕЗУГЛОГО: ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОЛЬКЛОРУ В АВТОРСЬКІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ» (ЛНМА ім. М. Лисенка) та
Юрія ПЕТРОВА «THE PERILS OF MONOLINGUAL LLM USAGE IN BORDER REGIONS:
THE CASE OF ZAKARPATTIA»( Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ)
Робочими мовами конференції були українська та англійська, що дозволило забезпечити доступність для широкої аудиторії, включаючи учасників з різних країн. Учасники могли доповідати українською чи англійською мовами в залежності від їхнього вибору. Ми вважаємо, що зараз практика вільного володіння англійською мовою, як ніколи актуальна, тому з ініціативи кафедрою полікультурної освіти та перекладу вирішили провести цей захід саме в такому форматі. Подібні ініціативи є надзвичайно важливими для формування у студентів не лише теоретичних знань, а й практичних навичок, необхідних для роботи у глобалізованому світі.
Слід зазначити, що робота секцій проходила як офлайн, так і онлайн. Такий формат дозволив залучити учасників із різних куточків світу, створивши унікальну платформу для обміну ідеями та досвідом.
Доповідачі приділяли особливу увагу впливу цифрових технологій на міжкультурну взаємодію, зокрема використанню онлайн-платформ для міжнародної співпраці, викликам, з якими доводиться зустрічатись в цифровому маркетингу та ролі штучного інтелекту у перекладі та передачі змісту в багатомовному середовищі.
Під модеруванням Тетяни Плехової учасники обговорили формування національної ідентичності в контексті мовної політики, культурної спадщини, медіа та освітніх процесів. Приклади зі Східної Європи, зокрема України, стали основою для дискусії про інтеграцію в європейський культурний простір туризму, сталого розвитку та індивідуального підприємництва.
Секція, модератором якої була Даніела Решетар, зосередилася на змінах у публічній дипломатії та міждержавному діалозі під впливом цифрових платформ. Доповідачі проаналізували роль соціальних мереж у формуванні політичного іміджу, використання евфемізмів у риториці лідерів, цифрову дипломатію як форму міжкультурного лідерства та засоби просування культурної ідентичності за кордоном. Значну увагу було приділено ролі ЄС, штучного інтелекту, а також виявленню дезінформації в сучасному інформаційному просторі.
Секція, модерована Юрієм Яновичем, об’єднала молодих дослідників із різних країн, які представили сучасні підходи до брендингу, цифрового маркетингу, сталого туризму та управління бізнесом у глобалізованому світі. Обговорювалися питання впливу ШІ на комунікаційні стратегії, роль особистих цінностей у побудові бренду, а також екотуризм як інструмент міжнародного іміджу.
Міжнародна конференція дозволила студентам не тільки поділитися своїми науковими досягненнями, але й обговорити актуальні питання, пов’язані з міжкультурною комунікацією в епоху цифрових технологій. Дослідники активно долучалися до дискусій, демонструючи готовність до критичного осмислення сучасних викликів і підтверджуючи важливість інтеграції міждисциплінарного підходу у вищу освіту, зокрема в галузях, пов’язаних із комунікацією, менеджментом і культурологією. Загалом, ця подія стала потужною платформою для міжкультурного та наукового діалогу, відкривши нові можливості для співпраці між закладами вищої освіти, науковцями та молодими дослідниками. Конференція продемонструвала високий рівень зацікавленості молоді у тематиці міжкультурної комунікації, зокрема володінні іноземними мовами, та стала ще одним кроком на шляху до створення відкритого, толерантного, культурно обізнаного та професійно підготовленого суспільства. Доповіді учасників були змістовними та різноплановими — від аналізу реальних кейсів інформаційної пропаганди до розгляду вокальної спадщини як міжкультурної комунікації. Багато виступів торкалися сучасних світових проблем, що можна вважати внеском у розвиток критичного та аналітичного мислення молоді.
Її цінність полягає не лише в презентації досліджень, а й у створенні середовища, що стимулює розвиток, інновації та міжнародне партнерство.
Фінансується Європейським Союзом. Проте висловлені погляди та думки належать лише авторам (авторам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з освіти та культури (EACEA). Ані Європейський Союз, ані Європейське виконавче агентство з освіти та культури не можуть нести за них відповідальності.
#redirection #ErasmusPlus #inclusivity #sustainability #digitalization
Сторінка проєкту в інтернеті: https://re-direction.org/
Сторінка проєкту у Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=61563411968827
Сторінка проєкту у LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/re-direction-project/
#redirection #ErasmusPlus #inclusivity #sustainability #digitalization